Океан Ельзи - Вище Неба

Ну ось я вже більше нічого не бачу, Нічого не чую, І я вже не я. Закінчився ще один день, а це значить, Ти скоро підеш І закінчиться моє життя. Чи так буже завжди? Хей, хоч сьогодні не йди... І я відчуваю, як падаю в небо, Як падаю в небо, і краю нема. І десь би мені зупинитися треба, Та сили все менше, І ти вже давно не сама. Чи так буже завжди? Хей, хоч сьогодні не йди... Вище неба, Вище неба, Мила моя, як то я без тебе? Чом у душу не пускаєш? Вище неба Чому так високо літаєш? Холодна вода не врятує від спеки, І випити пам'ять душа не дає, І очі твої - то моя небезпека, І ті ж самі очі - то щастя моє. Чи так буде завжди? Хей, хоч сьогодні не йди... І я б не боявся, та ти наступаєш, Та ти наступаєш ти на абордаж, Мені би мовчати, але ти все знаєш, Мені би тікати, але ж ти не даш. Хей, і так буже завжди... Хей, ти від мене не йди... Вище неба, Вище неба, Мила моя, як то я без тебе? Чом у душу не пускаєш? Вище неба Занадто високо літаєш...

Я больше ничего не вижу, Ничего не чувствую, И я – уже не я. Подошел к концу еще один день, а это значит, Что ты скоро уйдешь И закончится жизнь моя... Неужели так будет всегда? Хотя бы сегодня не уходи... Я чувствую, как падаю в небо, Как падаю в небо, и края не видно. И мне бы остановиться, Но сил все меньше, А ты уже давно не одна. Неужели так будет всегда? Хотя бы сегодня не уходи... Выше неба, Выше неба, Милая моя, как же я без тебя? Почему не пускаешь к себе в душу? Выше неба, Почему высоко так летаешь? Холодная вода не спасет от жары, И душа не дает испить память. Твои глаза опасны для меня, Они же дарят мне счастье... Неужели так будет всегда? Хотя бы сегодня не уходи... И я бы не боялся, но ты наступаешь, Но ты наступаешь на абордаж, Я бы молчал, ты и так все знаешь, Я бы сбежал, но ты ведь не дашь. И так будет всегда... Останься со мной... Выше неба, Выше неба, Милая моя, как же я без тебя? Почему не пускаешь к себе в душу? Выше неба, Слишком высоко летаешь...