Wintedark - Могильні Свічки

МОГИЛЬНІ СВІЧКИ Вогні у лісах це не міф Так холодно буває,коли самотужки гуляю,самий Зірки яскраві в далині кличуть мене прийти туди Я йду Нікого поруч і нема,я заблукав,поки біжав у ліс Я шукаю поки не знайду За вогнями мерців крізь кущі я біжу Вперед Я бажаю аби вони розказали про пітьму Про лихолісся,куди я зайшов Тут немає інших людей,та я чую крики їх тіл Відчуваю,що холодно їм Що від спраги жадають піти Померти від кровопускання бажають вони як один Але ліс не відпустить їх душі ніколи Вони тепер його мешканці назавжди За вогнями біжу,вони знають шлях на волю Я жадаю зустріти сім'ю свою знов Помилився,коли шукав сили в проклятому місці Тут немає нічого,крім болю і страху Але він не відпустить мене На волю Ніколи Я не знаю про це,поки я біжу Ледве ноги ступают по чорній прогнилій землі Я упав і вмер назавжди.