Dragobrath - Celestial Glass Beads

Ранкова зоря засинає Схилить сі голову й додолу лягає На стеблинах і листі забува Свої коралі небесні, що в них сонце на себе глядить Полонин погости Сонце впускають у двори свої Небесні коралі у дар складають щоранку Й щоночі знаходять їх у себе нові Поля засинають Звізди виринають у море бездонне Колосся ся клонить знесилене Щоби вранці ще більш сильним зрости У тернах лісних папороті ся кохають На міжгір’ї ся сходять світи… (За тим) ранкова зоря сі прокидає Удягає ті слічні коралі Та в полях їх щоночі розкидає Щоб знайшло їх всіх Сонце ранкове Бо Сонце вона щиро кохає Та не суджено їм разом На небі Пливти…